Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/село

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
село
Берлін: Українське слово, 1924

Село, ла́, с. Село, деревня. То гуляє козак Голота, погуляє, ні города, ні села не займає. ЗОЮР. Ум. Се́лечко, се́льце. Через наше сельце везено деревце. Чуб. III. 139. Ой дано ж єму та три селечка. АД. I. 149.