Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сердити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сердити
Берлін: Українське слово, 1924

Се́рдити, джу, диш, гл. Сердить. Щоб не сердить отамана, покинув Оксану. Шевч.