Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сердитий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сердитий
Берлін: Українське слово, 1924

Серди́тий, а, е. Сердитый, злой. ЗОЮР. I. 12. Сердитий вітер завива. Шевч.