Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/справний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
справний
Берлін: Українське слово, 1924

Справний, а, е. Исправный, исполнительный. Жінка моя жвава, справна. Г. Барв. 410.