Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спровожати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спровожати
Берлін: Українське слово, 1924

Спровожа́ти, жа́ю, єш, гл. = Випровожати. Наряжала, спровожала в чужу стороночку. Грин. III. 390.