Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/співонути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
співонути
Берлін: Українське слово, 1924

Співону́ти, ну́, не́ш, гл. Сразу громко запѣть. Раптом як співоне! дзвінко-тоненько. МВ. (О. 1862. III. 64).