Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/співочий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
співочий
Берлін: Українське слово, 1924

Співо́чий, а, е. Пѣвчій. Весела, мов та пташка співоча. МВ. I. Співочу птицю чути. Св. Л. 295.