Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сторжитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сторжитися
Берлін: Українське слово, 1924

Сторжи́тися, жу́ся, жи́шся, гл. = Сторгуватися. Так він почув, що в пана хорунженка у винниці брага добра і добре скотини доглядають, приїхав наняти і сторжитись. Кв. II. 55.