Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сутугуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сутугуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Суту́гуватий, а, е. Жесткій. Тверде в його, сутугувате м'ясо. К. Іов. 94.