Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сутужний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сутужний
Берлін: Українське слово, 1924

Суту́жний, а, е. Тяжелый, трудный, суровый. Чом ти, гаю, не зеленієш? Як я маю зеленіти: була зіма сутужная. АД. I. 78.