Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/топтатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
топтатися
Берлін: Українське слово, 1924

Топта́тися, пчу́ся, чешся, гл. 1) Толочься на одномъ мѣстѣ. Шейк. 2) Рваться, изнашиваться (объ обуви).