Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/топтуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
топтуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Топтува́тий, а, е. Плотно набитый, натоптанный. Великий дуб, та дупловатий, а малий, та топтуватий.