Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ухватити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
ухватити
Берлін: Українське слово, 1924

Ухвати́ти, чу́, тиш, гл. = Ухопити. Вовк ухватив дитину і несе. Рудч. Ск. II. 13. Біжить же він гайним пеклом, вхвативши смутку. Грин. III. 141.