Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шилуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шилуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Ши́луватий, а, е. О палкѣ, древесномъ стволѣ: съуживающійся къ одному концу, подобно шилу. Шилувата ліска на обруч не здатна. Камен. у.