Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шмигнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шмигнути
Берлін: Українське слово, 1924

Шмигну́ти, гну́, гне́ш, гл. Шмыгнуть, удрать. Тоді розігналась саме на його, щоб його вбить, а він на бік шмигнув, а змія тоді в море так і затопилась. Рудч. Ск. II. 97.