Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/вороття

Матеріал з Вікіджерел

Вороття́, тя́, с. = Воріття́. Троянці, в кріпості запершись, Енея ждали вороття. Котл. Ен. V. 31. Буде каяття на світі, — вороття не буде. Шевч. 379.