Словник української мови (1927)/воріття
| ◀ ворітонька | Словник української мови В воріття |
ворітця ▶ |
|
Ворі́ття, тя, с. Место у ворот. Перві свати по-за воріттю, другі свати з кіньми під сіньми. Нп.
Воріття́, тя́, с. Возврат, возвращение. Є каяття, та нема воріття. Ном. № 2240. См. Вороття́.