Словник української мови (1927)/добичник

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел

Доби́чник, ка, м. Разбойник. А з байраку сорок і чотирі добичників виїздило. Чуб. V. 1052.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1927)/добичник&oldid=635575