Словник української мови (1927)/занютувати

by Борис Грінченко

◀ занурятися

Словник української мови Борис Грінченко З занютувати

занюхати ▶

Київ: Горно, 1927

Занютува́ти, ту́ю, єш, гл. О гвозде или винте: заклепать. Рк. Левиц. Та не крути, нічого не буде; бачиш, тут не гайка, а занютовано. Брацл. у.