Словник української мови (1927)/занюхати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
З
занюхати
Київ: Горно, 1927

Заню́хувати, хую, єш, сов. в. заню́хати, хаю, єш, гл. Слышать, почуять носом. Занюхає ковбасу в борщі. Ном. № 5723.