Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/банькач

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
банькач
Київ: Соцеквидав України, 1937

Банька́ч, ча́, м. Человек, имеющий глаза навыкате, пучеглазый. Шейк.