Словник української мови (1937)/банюр

by Борис Грінченко

◀ банькач

Словник української мови Борис Грінченко Б банюр

банюра ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Банюр, ра, м. 1) = Банюра = Баюра 1. Вх. Лем. 390. 2) Глубоко размытое место в речном берегу. Вх. Уг. 238.