Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дубала

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дубала
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дубала́, нар. Дыбом, вверх ногами. Дубала стати. См. Дубора.