Цю сторінку схвалено
(Йде до столу, читає): „Умови життя — неможливі… Вже все попродала… Наклала б на себе руку, коли б не заповіт Романів: чекати його й не кидати дому. Сьогодні заарештували, водили в чека… О, Боже, такого пекла я ніколи не уявляла! І мучаться все наші люде — українці: „просвітяне“, жінки, діти… Відпустили… Дома знайшла листа Затонського… Погрожує замордувати, коли не віддамся йому… Більше чекати не можу… Ромцю!.. Не сила! Не сила чекати!.. Прости!.. Я рішила… Я уміраю… Перешкодив п. Юрій… Каже „заарештовано повстанців… керовників… Відпустити може тільки „він“… Инакше — загибель справи, тисячі жертв…“
