|
Отсе Вірґілїєве оповіданє натякає на вхід Ісуса Христа по смерти до пекла і на виведенє ним із нутра пекла душ біблїйних праотцїв та патріархів і инших старозавітних праведників. Се оповіданє невідоме канонїчним євангеліям, але основано на апокрифічнім т. зв. Нїкодимовім євангелію, що полягає на дуже старій христіянській традиції, яка знайшла свій вираз у визнаню христіянської віри, уложенім першим нікейським собором 325 р. в якім між иншими доґмами про Христа згадано також „сошедшаго въ адъ“. Вірґілїй говорить про сю подїю як її наочний свідок незабаром по своїй смерти; як відомо, він умер р. 17 по Христовім Різдві, отже вхід Ісуса до пекла повинен був стати ся 16 лїт по його смерти.
Далї оповідає Данте:
Поки він говорив, ми йшли без впину, |