Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/133

На припін взять, мов собаку, —
Мусить дуже рано встать!»

Джіафар

«Пане, будьте любі-годні

Розкажіте, як сьогодні
Викрутились ви з біди?
Це ж нам радість, як у небі,
І наука, як в потребі
В ваші наступать сліди».

Бассім

«Ну, трясучка вам і змора!

Вже вам повідав я вчора,
Що жив гарно двадцять літ, —
Аж сьогодні, як кузні
Всі заперли, то мені
Замакітрився весь світ.

«Плентавсь я, мов штири п'яні,
Аж заплентався до бані —
Бог за мене не забув!
Друга щирого знайшов я,
Вмить навчився там, немов я
Баннико́м ізроду був.

«Отже, поки звечоріло,
За своє банницьке діло
Я п'ять драхм і заробив;
Накупив собі, що треба.
Дбає Бог за мене з неба!
Ледарів, щоб грім побив!

«Чхать мені вже на халіфа!
Що мені його тарифа?
Чхать на ковалів цілком!
Я без муки і без страти
Хочу жити і вмирати
Правовірним баннико́м!»