Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/204

Капітан
(стиха)

«Ну, ти, смотолоко глупа,

Що стоїш, немов у сні?

Бассім
(немов прокидаючись)

«Га? Що? Як?»

Халіф

 «Як звешся, друже?»

Бассім
(у великому страху)

«Царю мій, невже так дуже

Рад ти знать моє ім'я? (Сам до себе)
Боже, зглянься на розпуку!
Аджеж на смертельну муку
Сам себе тут видам я!»

Джіафар

«Гов, більдаре! Що гадаєш?

Як халіфу одвічаєш?
Ближче приступи сюди!
Просто стій, дивися сміло,
Одвічай як слід про діло,
Бо дограєшся біди».

Бассім
(несміло поступає наперед)

«Я… татунцю Джіафаре…

Хай мене сам Пан Біг скаре,
Коли я що або що…
Тут не то що… годі знати…
Що до чого… одвічати
Не бажаю ні за що́».