Халіф
«Гарно, синку, це сказав ти
Щиро, мудро, після правди.
То скажи нам ще одно:
Хто був батько твій і дід твій?
Чи більдарами був рід твій?
Сам ти служиш як давно?»
Бассім
«Рід мій… рід мій… о, їй-богу!
Здавна мать його за ногу!..
В неперерваній черзі…
Пра-пра-пращур мій Бар-Га́рун,
Повідають, був більдаром
Ще у Ноя в ковчезі.
«Мій прапрадід був більдаром,
Також прадід був більдаром,
Був більдаром батько й дід,
Бабка тож була більдаром,
Мати тож була більдаром, —
Був більдаром весь мій рід».
Тут, хто був у царській залі,
Реготатись дуже стали,
А Бассім немов зомлів:
Чув, що сам язик у роті
Біга по своїй охоті,
Та спинить його не вмів.
А халіф стоїть, не писне,
Хоч і сам трохи не трісне
Зо сміху. Та ось двірня
Стихла; він став знов питати:
«Ти більдар! а скільки ж плати
Побираєш ти щолня?»
Бассім
(у крайній розпуці)
