Я, покривджена, нещасна,
Ось до стіп твоїх іду.
„Я царівна ефіопська
Із країн Мікомікону, —
Велетень один поганий
З царства геть прогнав мене.
„Сиротою в край еспанський
Приплила я; тут же слава
Вашого ім'я приводить
З просьбою мене до вас.
„Лиш на вас моя надія
І на вашу сильну руку.
Як ви велетня страшного
Не поб'єте — згину я“.
„Пані, — скрикнув славний лицар, —
Все, що маю, все, що можу,
Я для вас готов зложити!
Їдьмо в ваш Мікомікон!“
Зараз взяв на себе зброю,
Санчові велів сідлати
Росінанта і швиденько
Рушили в Мікомікон.
Швидко їхали, та край був
Не близенький, аж надвечір
Стали в тім шинку, де Санчо
Так на коцах прогулявсь.
Там вже панотець чекав їх
(Бо царівна ефіопська —
То не хто був, лиш сестрінка
Економки Дон Кіхота.
