ке було його бажання), що це дарунок того, хто так щиро напоминав його, і надів гарні папучі, які ощаджували йому прикрості купувати самому нові, і радісно пішов собі з лазні.
Коли каді викупався, кинулись його слуги шукати папуч свого пана, та дарма: знайшли лише колодковаті капцюгани, в яких зараз пізнали Касимові пантофлі. Придверники побігли за злодієм, ухопили його з поличним і привели назад. Каді, взявши свої пантофлі назад, відправив його до в'язниці. Касим мусив викупитися, а що його вважали щонайменше таким же багачем, як скупарем, то коштувало це його не дешево.
Вернувши назад додому, кинув засмучений Касим свої пантофлі до ріки Тіґра, що плила під його вікнами. Кілька днів потім витягли рибаки свою сіть тяжчу, як звичайно, і знайшли в ній Касимові пантофлі. Цвяхи, якими вони були підковані, наробили в оках сіти немало спустошення. Рибаки, сердиті на Касима та на його пантофлі, надумали вкинути їх йому до хати крізь відчинене вікно. Кинені з розмахом пантофлі вдарили по фляшках, уставлених на примурку, і звалили їх додолу; фляшки побилися, а весь рожевий олійок пропав.
Хто здужає, нехай уявить собі біль Касима на вид такої руїни.
— Прокляті пантофлі! — крикнув він, микаючи собі бороду. — Вже ви не будете більше робити мені шкоди.
Сказав це, взяв рискаль, викопав у своїм саду яму й закопав там пантофлі.
Один сусіда, що вже давно мав на його пеньку, побачив, як він порпався в землі, побіг зараз і дав знати
