Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки
населення в районі переправи, ні географічної карти тієї місцевості до XVIII ст. не було, а назви рік, могил, урочищ в околицях переправи передавалися з уст в уста провідниками, які супроводжували мандрівників, і козаками.
 | На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Історичні джерела та їх використання. Вип. 2 (1966).pdf/113}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
Рис. 1.
1 — район о. Леніна до зведення греблі Дніпрогесу: А — гребля на дніпровській протоці, зведена в 1845 р.; Б — береговий стоян Кічкаського залізничного мосту на Дніпрі; 2 Кічкаський мис до пересипання протоки земляною греблею у 1845 р. (при нормальному рівні води): В — камінь Розбійник, Г — скеля Козловська; 3 — півострів Коханіє за картою Боплана (при підвищенні рівня води у Дніпрі на 3-4 м вище нормального): Д — окоп Вишневецького. Е — Вовче горло; 4 — о. Мала Хортиця (при підвищенні рівня води в Дніпрі на 6-8 м вище нормального): Ж — Дніпровська протока (з 90-х років XVIII ст. — Ейнлаге).
Що ж до питання, чи був то мис берега, півострів чи острів, то ці визначення, знов-таки через відсутність постійного населення біля переправи, залежали від пори року і зв'язаними з нею сезонними змінами рівня води в Дніпрі. Для осіб,
