живуть у Парижі надіями, — завжди вдаються по пораду до цих упривілейованих істот, що мають дивну й нез'ясовану здібність читати в майбутньому. Віра в окультні науки куди більш поширена, ніж гадають учені, адвокати, нотарі, лікарі, судді та філософи. Народ має непоборні інстинкти. Серед них те, що так безглуздо зветься марновірством, живе як у крові народа, так і в розумі освічених людей. Не один державний діяч у Парижі питається у ворожок поради. Для невір астрологія є тільки експлуатація природженого почуття, одного з найміцніших у нашій натурі цікавости. Отож, невіри цілком заперечують ті відносини, що ворожба встановлює поміж людською долею та конфігурацією, яку здобувають сімома чи вісьмома основними способами, що складають астрологію. Тут становище окультних наук те саме, як і багатьох природних явищ, що їх заперечують вільнодумці та філософи-матеріялісти, тобто ті, хто визнає тільки видимі, речові факти, дані реторт і терезів сучасної фізики та хемії; ці науки існують, розвиваються, але мляво, бо вже століттів зо два виборні уми перестали над ними працювати.
Коли говорити тільки про можливість ворожби, то й то абсурдним здається вірити, що минулі події в житті людини й таємниці, тільки їй відомі, можна безпосередньо показати на картах, які вона тасує і знімає, а ворожбит розкладає на купки за таємничими законами; але абсурдом здавалася пара, абсурдом здається повітроплавство, абсурдом здавався винахід пороха й друкарства, зорового скла, гравюри й останнього великого викриття — даґеротипії. Якби хтось сказав був Наполеонові, що будівлі та люди безперервно й повсякчас відтворюються в атмосфері, що всі наявні речі мають у ній спійма́нний відчутний спектр, то він завдав би того в Шарантон, так як Рішельє завдав Соломона де-Ко в Бісетр, коли нормандський мученик приніс йому неоцінне викриття пароплавства. А якраз це саме й довів Даґер своїм винаходом! Отож, якщо бог позначив — для деяких прозірливих очей — долю кожної людини на її обличчі (беручи це слово, як загальний
