Зайшовши в крамничку, Гортензія відразу побачила славетну групу на столі, що стояв посередині проти дверей. Коли-б, завдяки обставинам, дівчина не знала раніше про цей шедевр, він певно вразив-би її тим, що треба назвати brio великих творів — її, що сама мабуть могла-б позувати в Італії для статуї Brio.
Не всім утворам геніяльних людей рівною мірою властивий той блиск та пишнота, що впадає в очі всім, навіть неукам. Де-які картини Рафаеля, наприклад, — такі, як славнозвісне „Преображення“, також „Мадонна“ Фолінно, фрески „Станца“ у Ватикані — не викликають такого раптового захоплення, як „Скрипаль“ у галереї Шіярра, портрети Донни та „Видиво Єзекіля“ у галереї Пітті, „Несіння хреста“ в галереї Борґез, „Весілля божої матери“ в музеї Брера в Мілані, „Святий Іван Хреститель“ у трибуні, „Святий Лука, що малює божу матір“ у Римській Академії не мають того чару, що портрет Леона X та дрезденська „Божа матір“. Проте, цінність їхня однакова. Ба більше! „Станци“, „Преображення“, „Камеї“ та три картини ватиканського мольберта — це найвищий ступінь величи й довершености. Але ці шедеври вимагають навіть від найобізнаного глядача певного напруження, вивчення, щоб їх можна було зрозуміти в усіх частинах, тимчасом „Скрипаль“, „Весілля божої матери“, „Видиво Єзекіля“ входять сами у ваше серце крізь подвійні двері очей і посідають там своє місце; вам приємно сприймати їх отак без жадного зусилля; це не вершина мистецтва, а його щастя. Факт цей доводить, що в поколінні мистецьких творів трапляються такі самі випадковості народження, як і в родинах, де є щасливо обдаровані діти, які з'являються прекрасними й не завдають болю матерям, яким усе посміхається і в усьому щастить; словом, є квіти генію так само, як і квіти кохання.
Це brio — неперекладне італійське слово, що ми починаємо вживати, — характерне для першого роду
