А в той час поблизу була, кажучи мовою астрономів, — притягуюча планета. Вона повинна була вивести з рівноваги містера Фогга, викликавши хвилювання в його серці. Але ні! Чарівна краса містріс Ауди, на велике здивування Паспарту, не робила ніякого впливу на його пана. Коли б і були якісь заколоти, то помітити та вирахувати їх було далеко важче, ніж хвилювання Урана, що привели до винайдення Нептуна.
Та й справді! Для Паспарту, який читав в поглядах містріс Ауди, звернених на містера Фогга стільки вдячности, спокій та байдужність його пана були джерелом постійного здивування.
Рішуче, містер Фогг мав таке тверде серце, що міг бути героєм, але ні в якім разі не „героєм роману“. Обставини мандрування так само не мали на нього ніякого впливу. На його обличчі не було сліду турботи. Зате Паспарту ввесь час хвилювався. Иноді він заглядав до машини і, коли ґвинт од хитання пароплаву виходив з-під води та окремі частини машини, увільнившись од ґвинта, починали скажено крутитись, а пара свистіла, вирвавшись з хлипавок — Паспарту страшенно сердився.
„Вони не досить міцні, ті хлипавки, — скрикував він. — Навіщо вони тратять даремно пару, а вперед не йдуть!? Ото вже оті англійці! Коли б це був американський пароплав, то може б ми вилетіли в повітря, але зате йшли куди швидче!“
За останні дні переїзду година дуже зіпсувалась. Вітер похолоднів і почав подимати з північ-
