— Одмовляюсь.
— Примустимо, що я нічого не казав — промовив Фікс, і вип'єм.
— Еге, вип'єм!
Паспарту все дужче п'янів. Фікс розумів одно, що його треба неодмінно розлучити з містером Фоггом і хотів кінчити цю справу. На столі було кілька люльок набитих опієм. Одну з них Фікс підсунув Паспарту. Той взяв її, закурив, потягнув в себе разів кілька й зсунувся під стіл, зовсім оп'янений наркотичним соком маку. „Нарешті — промовив Фікс, побачивши це. — Тепер нікому буде попередити Фогга про вирушення „Карнатика“, а як, навіть, він і виїде, то хоч без цього клятого француза“.
І розплатившись, він вийшов з таверни.
Під час цеї, такої шкодливої для нього сцени, містер Фогг прохожався з містріс Аудою по англійському місті. З того часу, як містріс Ауда згодилась їхати з ним до Европи, йому треба було подбати про все, що потрібно для такої далекої дороги. Як мужчина, він міг мандрувать кругом світу без усякого багажу, але жінка не могла при таких умовинах пускатись в цю довгу мандрівку. Необхідно було придбати все найпотрібніще в дорозі й містер Фогг, як звичайно, спокійно управляйся з цим завданням. На всі вибачання та заперечення молодої пані він незмінно відповідав все те саме — це для користи моєї мандрівки, це згідно з моїм програмом.
