В цім, такім безмежнім краї він міг зостатись безкарним і тому почувати себе цілком безпешно. Заміри Філеаса Фогга здавались шпигові дуже зрозумілими и простими.
Замісь того, щоб, як звичайний злодій, втекти просто до Сполучених Штатів з Англії, цей Фогг поїхав навкруги, щоб безпешніще добратись до американської землі, й об'їхавши три чверті земної кулі, збити з пантелику поліцію, а потім спокійно проживати украдені грошики. Але невже-ж на території Сполучених Штатів Фікс покине містера Фогга? Ні за що в світі! Він не відступить і на крок від його, поки не дістане акту видачі. Це був його обов'язок і він виконає його до кінця. Принаймі, хоч одна причина була сприяюча Фіксові — відсутність Паспарту. Це особливо було значним, після останньої розмови Фікса з слугою містера Фогга. Треба було, щоб слуга з своїм паном ніяк вже більше не зустрінулись.
Філеас Фогг також думав, куди так незвичайно зник його слуга. Обміркувавши питання зо всіх боків, він постановив, що напевне Паспарту якимсь непорозумінням попав на „Карнатик“ без них. Тоді можливо, що він знайдеться в Йокагамі, й коли він справді приїхав на „Карнатику“, то про це дуже легко довідатись.
Коло десятої години вітер похолодніщав. Може було краще взяти ріфи, та лоцман, поглянувши на небо, постановив залишати вітрила так, як вони були раніш. „Танкадера“ поки що держалась дуже добре, а в разі потреби, завше можна було виконати цей маневр.
Опівночі Філеас Фогг і містріс Ауда зійшли в каюту. Фікс зійшов ще раніш і ліг на одній лаві. Щож торкається до лоцмана й його людей, то вони всю ніч зоставались на містку.
