не спинився, то далі, між станцією Кернеєм та слідуючою, індійці легко перемогли-б. Кондуктор бився біля Філеаса Фогга. Враз куля звалила ного з ніг.
— Ми загинемо, — сказав він падаючи, — коли не зупинимо потяг.
— Зупинимо! — сказав Філеас Фогг і кинувся з вагону.
Та Паспарту спинив його, промовивши:
— Лишіться, пане. Це вже моя справа.
Не встиг ще містер Фогг одповісти, як Паспарту відчинив двері й непомічений індійцями, поліз під вагон. Боротьба не спинялась, над головою француза свистіли кулі, та він з колишньою спритністю клоуна ліз по-під вагонами, чіплявся за ланцюги, за буфера, за ричаги тормозів, посуваючись в бік паровика. Нарешті, він дістався до переднього кінця потягу. Його ніхто не побачив, та й побачити не міг. Пролізши між багажним вагоном і тендером, він одчепив ланцюги, але ніяк не міг одкрутить, злучаючої потяг з паровиком, клямки. На щастя локомотив несподівано сіпнув вперед, клямки зломилась і потяг, одчепившись, помалу ставав, тоді як паровик ще швидче пустився вперед.
По інерції потяг біг ще скілька хвилин. Та з середини вагонів почали гальмувати валку й нарешті, кроків за сотку від станції її спинили. Салдати, почувши стрілянину, поспішно кинулись на допомогу. Індійці не сподівались цього, й раніш, ніж потяг зовсім спинився, повтікали з нього. Коли пасажира оглянулись на станції, то побачили, що кілька чоловік з них згинуло. Між ними був і хоробрий француз, що визволив усіх од напасти.
