Отже три пасажири згинуло без вісти й між ними був Паспарту.
Ніхто не знав, чи їх було забито, чи занято в полон.
Поранених знайшлось чимало. Але ніхто не був поранений смертельно.
Містріс Ауду зовсім не поранили, також цілий був і Філеас Фогг, хоча він бився не шкодуючи себе. Фікс дістав легкої рани в пахвину.
Найбільше потерпів полковник Проктор. Він дістав тяжкої рани в пахвину й його винесено було на станцію, вкупі з иншими, стан яких вимагав негайної допомоги. Але Паспарту не було й щирі сльози капали з очей містріс Ауди.
Всі пасажири вийшли з потягу.
На колесах вагонів видко було плями крови, на шпицях висіли шматки мяса. По білій рівнині виразно виступали червоні смуги. Оддалі на південь видно було ватагу індійців, що поспішно втікала геть.
Містер Фогг стояв нерухомо, схрестивши на грудях руки, й обмірковував важливу постанову. Біля його стояла містріс Ауда й мовчки дивилась на нього. Він зрозумів цей погляд. Коли його слугу взято в полон, то чи-ж він не повинен був спробувать визволити Паспарту з рук індійців.
— Я відшукаю його живого чи мертвого.
— О, містер Фогг! — скрикнула містріс Ауда і схопила його руки, обливаючи їх слізьми.
— Навіть живим,— додав містер Фогг, — коли ми не будемо гаяти ні одної хвилини.
Цією постановою містер Фогг цілком приносив себе в офіру. Він міг втратить все своє банкове майно. Коли він спізниться на один день,
