Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/125

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Ходім відсіль, де радощів немає,
Де все конає в щемках зла…
Ходім туди, де хвилями гуляє
Зелено-срібна ковила.

Ходім туди, де явори високі
Над воду гнуться з берегів,
Де комишам сичать осоки
Серед заквітчаних лугів.

Ходім туди, де пишний дуб з вербою
Не розлучаютсья й на мить…
Де ясень з ніжною журбою
Стрункій березі щось шумить.