Сторінка:З журбою радість обнялась.djvu/126

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана



Ходім туди, де роси, як перлинки,
Для хмар легких збіра туман,
Де вьються й стелються барвінки
І обгортають рути стан.

Ходім туди, де співи соловйові
Літають в сяєві ночей,
Де вьянуть трави смарагдові,
З квіток не зводючи очей.

Ходім туди, де ніч ясна і ніжна
На зустріч вечеру іде,
Де вся земля, як рай, роскішна
Пахтить, кохає і цвіте.

Ходім відсіль, біжім з ції пустелі,
Тут тільки камені одні,
А там луги, поля веселі,
Ясні озера і гаї!

1905 р.