Лиман Семенів, Лиман Гнилий, Довгеньке, Клинувате, Котове, Попове та Затони: нижній і верхній.
Опріч цих великих озер, по всій плавні розкидано кільки сот дрібніших, здебільшого сполучених з річками протоками. Ся частина плавні найбільше вохка, найдужче порізана протоками і у ній найлегше зблудитись. По сій плавні теж чимало запорожців доживало свого віку і од сучасних рибалок можливо ще почути чимало про них оповідань.
Далі на схід од Верхнєтарасівського шляху та річки Плетенихи, Великий Луг хутко звужується і перекидається на правий бік Дніпра; на лівому ж боці з Дніпра у Кіньську пробігає ще тільки одна річка Прогной, озер же: хоч багато, та вони не сполучені поміж себе протоками, і через те оглядати сю частину плавні трудно.
Самий західний куток лівобережноі частини Великого Лугу є одним з найчарівніших міст. Річка Кіньська, що розбилася тут на кільки протоків, порізала його на пьять островів, вкритих добрим та величним лісом. На найбільшому з островів лежать двоє великих озер: Загинайко та Царьград, а нижче, біля самого Дніпра, одрізані од плавні Річищем, лежать троє островів Томаківських з рибальськими заводами.
Кінчається ся частина Великого Лугу урочищем Паліівщина. По народнім переказам тут жив один з видатніших представників козацтва, Семен Палій. Звідсіля він по заклику польського короля Яна Собеського у році 1681 вийшов на Україну і почав на Фастовщині поновляти винищене під час Великоі Руіни козацтво. Міцно осівши
