Цю сторінку схвалено
Вже тепер так часто не плаче, а то й усьміхає ся часом.
Сей єї усьміх задумчивий!
Як промінь сонця зпоза хмар…
*
Не можу до ладу писати; в голові шумить. Непроспана ніч — —
А! от і вона! Як звичайно ранна пташка!
Іде просто в альтану!
Ще готова думати, що я тут на неї жду так рано…
Ов, немиле положенє!
Ну — годї!
— Добрий день вам, панї!
— Добрий день! А ви що пишете так ранесенько?…
|
|
