9
Читанка з історії України.
Життя людське на територіі сучасноі Украіни почалося дуже давно. За десятки тисячелітть до наших часів, в кам'яну добу, Украіна вже мала населення, яке в богатьох місцевостях іі залишило по собі ріжні археологічні пам'ятки. Але сказати які саме народи мешкали тоді на нашій землі ми не можемо, бо писані відомости, що найкраще могли б розвязати це питання, маємо з часів далеко пізніших. Що ж до минулого тих племен, з яких утворився украінський нарід, так більш-менш певні відомости про них маємо з IV. в. по Хр., а трохи пізніше вони колонізували ту територію, на якій бачимо наш нарід і потім, яка й досі залишилася його батьківщиною[1]. Найбільшого розвитку досягла ця колонізація від другоі половини і VII. майже до середини IX. в., бо в ту добу східно—європейські степи були вільні від хижих орд; давня боротьба двох культур: кочовоі та хліборобськоі — саме, часово, припинилася і русько-украінські племена могли оселятися на родючих землях, не боячися руйновання ворогів. В другій половині VII. в. східні Слов‘яне вже опанували в головнішім свою територію, а на віки VIII. та IX. припадає закладення державноі організаціі[2]. Як же жила людність русько-украінська в ці далекі часи? З культурним рівнем тогочасних племен нас зазнайомлюють не лише писані джерела (літописи, оповідання чужинців), але й спостереження лінгвістичні, а ще більше археологічні матеріали. На підставі тих предметів, які було здобуто під час роскопок, ми бачимо, що вже в найстарішу добу свого існування русько-украінські племена мали досить високий рівень культури та матеріяльноі забезпеченности, який зовсім не стосується до оповідання літопису про звіряче життя де-яких з них. (№ 39. „Характеристика звичаів східно-слов. племен“). Крім звіроловства, рибальства, скотарства та бжільництва, в первісній його формі — бортництва — вони знали вже й хліборобство, були знайомі з де-якими рукомеслами: ткацьким, гончарським, ковальським, тесельським та ин.. Не цуралися і торговлі, бо територія Украіни мала дуже вигідний росполог річок, які підходили близько одна до одноі верхів'ями та припливами і росходилися потім в ріжні боки, з'єднуючи моря Чорне, Балтийське, Каспійське. В той час коли бракувало інших торговельних шляхів, цей росполог мав велике значіння, утворюючи сприяючі умови для торговельних зносин з далекими землями, як Греція, прикаспійські краіни й ин.. Головною торговельною дорогою був Дніпро т. зв. „путь изъ Варягъ въ Греки“ (№ 3. Великий шлях „изъ Варягъ въ Греки“); по ньому іздили до
- ↑ В науці давно іде суперечка про те, де жили Слов'яне до свого розселення. Раніше слов'янську правітчину шукали в Азіі, тепер перенесли іі в східню Європу, десь в західню Украіну та сусідні з нею землі. Відсіля і росповсюдилися племена слов'янські на схід, захід т. ин. землі.
- ↑ Неможливо зазначити певного терміна цього факту, бо відомости наші про нього неясні і записані далеко пізніше подій.
