21
Читанка з історії України.
часів Феодосія печерський манастир мав землі, згодом же ці володіння значно зросли і манастир став одним з найвидатніших представників староруського капіталу (№ 8. „Манастирська землевласність“). Христіянство принесло і новини культурні: освіту, книжність, мистецтво. Уже в перші часи по охрищенню почувалася потреба в людях, які мали хоч би маленьку підготовку, перш за все для задовольнення ріжних потреб релігійних і тому в Киіві бачимо перші, спроби шкільного навчання. Але людність поставилася до них не дуже прихильно: „нача поймати у нарочитой чади дѣти“, оповідає літописець про Володимира: „и даяти на учение книжное, матери же чадъ своихъ… акы по мерьтвѣцѣ плакахуся“[1]. Про поширення освіти дбав і Ярослав (№ 17. „Просвітня діяльність кн. Ярослава“). Найскорше потреба в шкільній науці виявилася по великих містах і там, треба думати, виникли перші школи, приватні та церковні при катедрах. Школи ці були елементарні, бо переважна більшість учнів шукала лише грамотности і обмежувалася або тільки читанням, або, крім того, ще писанням та рахунками. Лише меншість доходила дальшого ступіня науки, звязаного з грецькою та др. чужоземними мовами, знанням реторики та стилю. Найбільше ж відомостей діставали з читання книжок і цікаво, що останнє набуває високу оцінку вже у стародавнього книжника XI. в. (№ 38. „Відношення староруського книжника до освіти“). Невважаючи на цю елементарність шкільноі науки, в старій Руси не бракувало людей освічених і серед людей світських — князів, бояр та ин. і серед духовенства, хоч звичайно вони були досить рідким виімком, а не загальним явищем. Що ж до змісту освіти, так вони мали характер виключно релігійний і майже ім одним і вичерпувалися. Це була доба захоплення святим письмом з богословсько-моралістичною літературою, що нам важко тепер зрозуміти, і церковні інтереси рішуче переважали, всі инші.
Без сумніву з часів охрищення починається й моральний вплив церкви на громадянство.
З росповсюдженням христіянства церква робить спробу впливати і на моральний стан громадянства, виступаючи з казаннями з церковноі катедри, з листами до ріжних осіб, каноничними постановами та др. і без сумніву де що в цьому напряму вона зробила: так під іі впливом стає кращим становище рабів, відміняються по части родинні відносини, підвищується загальний моральний рівень. Але не можна перебільшувати ці впливи, бо для громодянства того часу, мало розвинутого з боку морального, високі ідеали рівности та братерства, справедливости й милосердія, були чужі і незрозумілі і лише поволі могли поширюватися серед народу. З другого боку і сама церква була ще надто слаба, щоби виступати рішуче супроти хиб громадянства, особливо в тих випадках, коли доводилося торкатися людей, знатних і тому вона робить великі уступки, не підходить гостро, а то й обминає такі випадки, які без сумніву, повинні були вражати моральне почутя христіянина. Серед громадянства, де право сильного відограє пануючу ролю, церква часто не насмілюється подати свій голос. Як приклад наведу хоч би цілу книгу злочинств; що чинили князі під час боротьби: ми знаємо про осліплення Василька, але ніде не знаходимо відомостей про церковну кару злочинців, так само обминали
- ↑ Літ. по Іп. сп. р. 938 ст. 81.
