Сторінка:Олег Ольжич. Вежі (1940).djvu/35

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


XXIII.

Приспішене слідство. Нервовий синкліт
І вулиця: крови і плоті.
Його девятнадцять нескінчених літ
І присуд: — лише доживоття.

Йому не згоріти як метеорит,
Осяявши простір широкий,
Пропалювать серцем похмурий ґраніт
Десятків безвихідних років.

Йому умірати щоночі, щодня,
Щохвилі конати по тричі,
Між корчами крешучи іскри огня
І кривлячи гордо обличчя.

 

36