З повісток М. Вовчка видко також, як негарно виховували московські інституції молоді, панські дївчата, котрі відтак вийшовши замуж тяжко знущали ся над своїми підданими. Дуже красно змальовано таке поступованє панночки в повістцї „Інститутка”.
Вкінци ще й тому велику вартість мають сї повістки, що поодинокі виступаючі в них особи змальовані повно, ясно й так вірно, що ми бачимо перед нашими очима справдїшні особи, котрі мов де на сценї виступають та говорять, між собою про себе й своє житє щирісенько, як оно є в дїйсности. Задля сього драматичного елєменту мають они велику артистичну вартість, бо се неначе драми з родинного житя — траґедія з житя українського народу.
Та щоб не чинити кривди й дружинї Опанаса, бо не мало певно й она положила заслуги до появи таких перлин з нашої повістевої лїтератури, мусимо дещо й про ню згадати.
