народів: Анґлїйцїв, Французів, Американцїв, Голяндцїв, кораблї воєнні і торговельні, судна япаньскі або хиньскі, джонки, семпаси, танки, а навіть плаваючі грядки з цьвітами.
Ідучи дальше замітив Паспарту кількох тубольцїв, дуже старих, повбираних жовто. Війшовши до хиньского цирулика, щоби оголити ся на хиньский спосіб, дізнав ся від сего місцевого новинкаря, котрий не зле говорив по анґлїйски, що ті старцї мали бодай по 80 лїт і що як раз для тої старости прислугує їм право одївати ся в жовті одяги, в яких можуть ходити виключно хиньскі цїсарі.
Оголивши ся, вийшов на побереже, де стояв Карнатік. Тут побачив Фікса, як проходжував ся там і назад і се єго не дивувало. Але лице аґента полїцийного зраджувало якийсь живий несупокій.
— Дуже добре! — сказав до себе Паспарту — видко зле стоїть справа панів з клюбу реформи.
І приступив до Фікса з веселою усьмішкою та немов не звертав уваги на засумоване лице свого товариша подорожи.
Однак аґент мав оправдану причину нарікати на долю, що єго переслїдувала. Приказ арештованя і сюди не надійшов! Очевидно ішов сей приказ за ним, а дігнав би єго хиба тогдї, коли би задержав ся хоч кілька днїв в містї. А що Гонґ-Конґ була послїдна посїлість анґлїйска в тій подорожи, то сей пан Фоґ міг єму раз на все вихопити ся з рук, єсли єго як раз тепер не задержить яким способом.
— Щож, пане Фікс, ви певне схочете з нами поїхати до Америки? — запитав Паспарту.
— Еге! — відповів сей затискаючи зуби.
