скими кіньми, перевіз міссіс Ауду і пана Пилипа Фоґа поміж громади пальмових дерев, корчі гвоздикові і перцеві, що заступають тут европейскі живоплоти, дальше поміж дерева саґові і високі папороти. Дерева мускатові з близчачим листєм наповняли воздух сильним запахом. Веселі, сьмішні малпи оживлювали лїсок, а в гущавинї може були й тигри, що дістають ся сюди вплав з Маляки.
По двогодинній переїздцї за містом, панї Ауда і єї товариш, котрий мимоходом сказавши, дивив ся а нїчого не бачив, вернули до міста, що широко розкинуло ся своїми нескладними і низькими домами. Всї они були окружені прегарними огородами з манґами, ананасами і иньшими найлїпшими овочами в сьвітї.
О десятій годинї вернули на корабель, слїджені незамітно аґентом, котрий лише задля них мусїв також наймити повіз. Паспарту вижидав їх вже на покладї Ранґуна. Добряга купив кількадесять манґ величини середних яблок, зверха бурих, в серединї рожевих, котрих біле мясо, що в устах розпливає ся, може вдоволити і найвибагливійших смакунів. Паспарту подав їх з щирою радостю панї Аудї і був дуже вдоволений, що она приймила подарунок і привітливо єму подякувала.
О одинайцятій годинї Ранґун, набравши угля, виїхав з пристани, а по кількох годинах подорожні стратили з очий ті високі гори Маляки, котрих лїси суть вітчиною найгарнїйших тигрів на сьвітї.
Сінґапур віддалене 1.300 миль від острова Гонґ-Конґ, малої анґлїйскої посїлости, віддїленої морем від хиньского побережа. Пан Фоґ мусїв сей простір переїхати найбільше в шістьох днях, щоби в Гонґ-Конґ пересїсти на парохід, що мав дня 6. падолиста відійти до Йокогами, одної з головних япаньских пристаний. Ранґун
