204
Перве Посланнє сьв. Ап. Павла до Тимотея 5. 6.
12. маючи осуд, що першої віри відцурались.
13. Ще ж без діла звикають ходитипо домах; не тілько ж без дїла, та й довгоязикі і пронозливі, говорять, чого не годить ся.
14. Тим хочу, щоб молоді вдовиційшли заміж, дїтей рожали, домом правили і ніякої причини не давали противному до поговору.
15. Вже бо деякі ввернули слїдом васатаною.
16. Коли який вірний або вірна маввдовиці, нехай їм помагав, і нехай не буде тягару для церкви, щоб правдивим удовицям помагати.
17. Которі ж пресвитери пильнуютьдобре, нехай удостоять ся двійної чести, найбільше ж ті, що трудять ся в слові і науці.
18. Глаголе бо писанне: Вола молотячого незаоброчуй; і : Достоїн робітник нагороди своєї.
19. На пресвитера обвинуваченняне приймай, хиба при двох або трьох сьвідках.
20. Которі ж вгрішять, обличай перед усіма, щоб і инші страх мали.
21. Заклинаю перед Богом, і Господом Ісус-Христом, і вибраними ангелами, щоб се хоронив без пересуду, нічого не роблячи по привичцї (пристрасті).
22. Рук скоро не клади нї на кого,анї приставай до чужих гріхів; себе чистим держи.
23. Вже не пий води, а потроху вина приймай, ради жолудка твого і частих твоїх недутів.
24. В инших людей гріхи явні, попереджують на суд, а за иншими йдуть слїдом.
25. Так само й добрі діла напередявні, тай що инше, утаїтись не може.
Которі слуги під ярмом, нехай уважають панів своїх достойними всякої чести, щоб імя Боже не хулилось і наука.
2. Хто ж має вірних панів, ті нехайне гордують ними, бо вони брати; а ще більш нехай служять, що вони вірні і любі, приймаючи благодать. Сього навчай і наказуй.
3. Коли ж хто инше вчить і не приступає до здорових словес Господа нашого Ісуса Христа і до науки побожної,
4. той розгордив ся, нічого не знаючи, а нездужаючи змаганнями та суперечкою, від чого буває зависти сварка, поговори, лукаві думки,
5. пусті розмови людей попсованогорозуму, що втеряли правду і думають, що благочесте — надбанне. Відступай від таких.
6. Велике ж (таки) надбанне благочесте з самодовольством.
7. Нічого бо не внесли ми у сьвіт,то й ясно, що нічого не можемо винести.
8. Маючи ж їжу й одежу, сим д*вольні будемо.
9. Котрі ж хочуть забагатіти, впадають у напасть й тенета і в хотінні многі нерозумні і шкодливі, що топлять людей у безодню і погибель.
10. Корень бо всього лихого сріблолюбство; котрого инші бажаючи, за блудили од віри, і себе прибили многими муками.
11. Ти ж, чоловіче Божий, від сьоговтікай; побивай ся за правдою, благочестєм, вірою, любовю, терпіннвм. тихостю.
12. Борись доброю боротьбою віри, держись вічнього життя, ДО кгтрого й покликано тебе, й визнав бея добре визнанне перед многими еьвіл ками.
13. Заповідаю тобі перед Богом, ш«>оживлює все, і Христом Ісусом, Щ) сьвідкував при Понтийському Палаті добре визнаннє:
14. додержати сю заповідь чистою,без докору, до явлення Господа нашого Ісуса Христа,
15. котре свого часу явить блаженний і єдиний сильний Цар над царями і Пан над панами;
16. один, що має безсмерте, і жив?в сьвітлї неприступному, котрого не бачив ніхто в людей, анї бачити не може; Йому ж честь і держава вічна Амінь.
17. Багатим у нинішнім віці заказуй не високомудровати, анї впова
