401
Перша книга Паралипоменон 17. 18.
13. Я буду йому отцем, а він будеменї сином, — і милості моєї не відойму від його, як одняв від того, що був навперід тебе.
14. Я посаджу його в мойму домі йв мойму царстві по віки, а престол його тревати ме по віки.
15. Усї цї слова й все видиво переказав Натан докладно Давидові.
16. І пійшов царь Давид і став перед Господом, і промовив: Хто я, Господи Боже, й що таке мій дом, що ти так високо підніс мене?
17. А й те ще за мало видалось в очахтвоїх, Боже; ти сповіщаєш про дім слуги твого на далеку будущину, й споглядаєш на мене, Господи Боже, як на чоловіка великого!
18. Що ж ще більше може додатиперед тобою Давид, щоб ти ще більш прославив слугу твого? О, ти знаєш слугу твого!
19. Господи! для слуги твого чиништи по серці твойму все це велике, щоб виявити всяку велич.
20. Господи! Нема рівного тобі, йнема Бога, окрім тебе, по всьому тому, що ми чули своїми ушами.
21. І де є в сьвітї такий народ, яктвій народ Ізраїль, сей єдиний народ на землі, задля котрого приходив Бог, щоб придбати його собі в народ, і прославити своє імя через велике й страшне діло — черев прогнання поган зперед лиця народу твого, що його визволив єси з Египту.
22. Ти вчинив народ твій Ізраїлясвоїм власним народом по віки, й ти, Господи, став йому Богом.
23. А тепер, Господи, слово, що тисказав про твого слугу й про дом його, справди по віки, й вчини, як сказав еси.
24. 1 нехай звеличиться імя твоє повсї вічні часи, щоб говорили: Господь Саваот, Бог Ізрайлїв, — він є Богом над Ізраїлем! і дім слуги твого Давида нехай стоїть твердо перед лицем твоїм.
25. Задля того, що ти Боже мій, виявив слузі твойму, що збудуєш дом йому, набрав слуга твій відваги, молитись оце перед тобою.
26. Оце ж, Господи, ти Бог, і ти сказав про слугу твого таке добро!
27. Почни ж благословляти дом слуги твого, щоб він повік стояв перед лицем твоїм. Бо коли ти, Господи, поблагословиш, то буде він благословен по віки!
Після сього побив Давид Филистіїв і підневолив їх, і взяв Гет та залежні від його міста з рук Филистіїв.
2. До того побив Моабіїв, і сталиМоабії невольниками Давидовими, платячи йому данину.
3. Дальше побив Давид Адраазера,царя Собського, в Ематї, як він саме був у дорозї, утвердити свою вдасть при ріцї ЕвФратї.
4. І забрав в його Давид тисячу возів, сім тисяч кінноти й двайцять тисяч піхоти, і поламав Давид усї вози, зіставивши з їх тільки сто.
5. Дамаські Сирийцї прийшли булина поміч Адраазерові, цареві Собському, але Давид побив двайцять дві тисячі Сирийцїв.
6. І поставив Давид в Дамаській Сириї військо оборонне, і стали Сирийцї Давидовими підданими, платячи йому дань. І допомагав Господь Давидові скрізь, киди він було нї обернеться.
7. І забрав Давид золоті щити, щобуди в слуг Адраазерових, і приніс їх в Ерусалим.
8. А з Тивхати, та з Куна, міст Адраазерових, взяв Давид дуже багато мідї. З неї поробив Соломон мідяне море й стовпи й мідяний посуд.
9. І почув Той, царь Емату, що Давид побив усе військо Адраазера, Собського царя,
10. 1 послав Йорама, сина свого, доцаря Давида, поздоровити його й подякувати за те, що він воював з Адраазером і побив його, — бо Той воювався з Адраазером — і ( приніс з собою) посуд золотий, срібний та мідяний;
11. І присьвятив се царь Давид Господеві вкупі з сріблом та золотом, що забрав у всіх народів: в Ідумеїв, Моабіїв, Аммонїїв, Филистіїв та в Амаликіїв.
12. Абесса ж Саруєнко побив Ідумі
